«Леся Українка – дочка українського народу»
хоч не позбавлений
жіночої грації і ніжності…
Її поезія – то
огнисте оскарження того
гніту сваволі, під
яким стогне Україна.
І. Франко
25
лютого виповнилося 147 років від дня народження Лесі Українки (1871- 1913) -
видатної української поетеси, драматурга, прозаїка, літературного критика,
фольклориста, перекладача, громадської та освітньої діячки. По різному складаються людські долі. Лесина доля була
незвичайна. Щедро обдарована талантами, наділена ніжним, чутливим серцем,
сповненим палкої любові до людей, поетеса зазнала і великого горя, якого
завдала їй хвороба. Але ніщо не могло зламати мужню Лесю Українку, вона вміла
тішитися навіть «окрайчиком щастя» серед страждань і болю. Ось такою була наша
геніальна поетеса – сильною, принциповою, мужньою, люблячою, ласкавою і
чутливою до інших.
Леся Українка прожила життя сповнене
невимовних страждань і гіркоти. Але
її творчість звучить оптимістично в ній на
повний голос пролунали життєрадісні мотиви, сповнені віри в невичерпні сили народні. Поетеса живе серед нас ,вона не вмерла, а тільки зробила крок у безсмерття: »Ні
я жива! Я
буду вічно жити! Я
маю в серці те що не вмерає!»
В бібліотеці представлено перегляд літератури :«Леся Українка – дочка українського народу». За допомогою заходів, дітей було
ознайомлено з життєвим та творчим шляхом Лесі Українки.
Довго щирими сими
словами
До людей промовлятиму я…
Л.Україна
Немає коментарів:
Дописати коментар