«Душа як свічка тане й догоря…»

День вшанування пам'яті жертв Голодомору.

Згадайте нас – бо ми ж колись жили,        

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,       

Щоб голоду не знали люди вічно

                  Н.Віноградська

                   Голодомор 1932-1933рр. – одна з найжахливіших сторінок у новітній історії українського народу. Роки Державної Незалежності  України стали часом складного усвідомлення причин перебігу та наслідків національної катастрофи українців. 

             28 листопада 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932-1933рр. геноцидом українського народу.

              Сколихнулась Україна від Cкорботи і жалю. Приспустилися від чорного болю жалобних стрічок Державні прапори. В бібліотеці в пам’ять про тих, хто загинув від голодомору, проведено урок історії «Минуле стукає в наші серця», де розповіли присутнім про жахливі події минулого. Також організовано перегляд літератури «Душа як свічка тане й догоря», де були представлені художні твори та історичні факти про Голодомор 1932-1933рр.

В цей день Cкорботи по всій країні проходить Всеукраїнська акція «Засвіти свічку», Українців закликають засвітити свічку у своїх домівках на знак скорботи.

На підвіконні палахтить

Скорботи полум’я священне -

То свічка пам’яті горить                   

За всіх безвинно убієнних.

Україна країна - гідності і свободи.

А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..  

Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду — сотник ,молодий,вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.

Як крила ангела, злітаючи назад
Небесна сотня в вирій полетіла…

 Л. Максимлюк

        День гідності та Свободи – свято в Україні, що відзначається 21 листопада. Свято встановлено на честь початку в цей день двох доленосних подій в українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

     21 листопада - це той день для українців, коли ми зробили свідомий вибір, коли перебороли у собі страх. Країна продовжує зазнавати фундаментальних змін, бо весь цей час продовжується процес невтомного творення нових інституцій, нових змін в українському суспільстві.

      В бібліотеці оформлено тематичну поличку до дня Гідності та Свободи «Майдан це стан душі і поклик серця»  та проведено бесіду «Пам’яті Небесної сотні ».

 

       Щиро вітаємо з Днем Гідності і Свободи! Бажаємо мирного неба, родинної злагоди, віри в щасливе майбутнє України!

Слава Україні!

Героям Слава!

 

Шановні працівники культури та майстри народного мистецтва!

 

             Щорічно 9 листопада, разом із Днем української писемності та мови, наша країна відзначає Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва.

        Тож  прийміть щирі вітання з нагоди професійного свята — Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва.

       Бажаємо міцного здоров’я, щастя, благополуччя, великих творчих успіхів і невичерпної наснаги. Нехай здійсняться всі ваші життєві плани, надії і мрії, а кожен день вашого життя буде світлим і сонячним, дарує радість творчого натхнення і життєвих перемог.

Зі святом!

«Ти наше диво калинове,кохана українська мово!»

 

                9 листопада ми відзначаємо  День української писемності та мови. Згідно з православним календарем це також день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця - послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія, першого історика Київської Русі та "батька української словесності".

Рідна мово, рідне слово

Наче музика чудова

Як водиця із криниці,

Де купаються зірниці

І співуча і квітуча

Щедра, як земля родюча

Загадкова і  чудова

Неповторна наша мова

   Рідна мова дорога кожному з нас. Рідною мовою ми вимовляємо наші перші слова і найкраще висловлюємо наші думки. Вона є базою, на якій усі люди розвивають свою особистість з моменту свого першого подиху, і вона є тим, що підтримує нас протягом усього життя. Вона є засобом навчати повазі до самого себе, до своєї історії, до своєї культури і, головне, до інших людей з усіма їхніми особливостями.

   Українська мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для багатьох мільйонів людей вона була і є рідною, є мовою їхніх дідів, батьків і буде також мовою їхніх дітей. Ми щиро віримо, що краса і сила української мови пригорне до себе серця мільйонів людей.

      Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки. Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України!

Любіть рідну мову

Мова — краса спілкування,

Мова — як сонце ясне,

Мова — то предків надбання,

Мова — багатство моє.

Мова — то чиста криниця,

Де б'є, мов сльоза, джерело,

Мова — це наша світлиця,

Вона як добірне зерно.

Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни —

Мову, як матір, любіть! 

Федір Пантов

          В читальному залі бібліотеки представлено календар знаменних та пам’ятних  дат, де представлено виставку на тему: «Ти наше диво калинове, кохана українська мово» ,та проведено  мовну вікторину «Мово рідна,слово рідне», а також діти переглянули презентацію на тему: »День рідної мови»

 

 

 

Вітаємо усіх з цим святом, і бажаємо ніколи не забувати рідної мови.

« Осінь – Чарівниця »

Вірш про ОСІНЬ

Осінь краса, золота, плаче листям сонним,

Ось лежить одна сльоза в нас на підвіконні.

«Не сумуй!»- шепоче вітер, тріпаючи коси,

«Хіба ще таку красу хтось у світ приносив!»

 

Ти красуня із красунь, золотом убрана,

Вся земля тобою вкрита, чудесно-багряна.

Всі милуються  тобою, – очі не відвести,

Бог створив тебе такою-радість людям нести.

Всі дерева розцвіли,як розкішні квіти,

Ковдра чудно-золота  землю встигла вкрити,

Цю красу Господь створив від початку світу,

І сказав  усій землі: «Завжди цьому бути!»

З року в рік, віка, століття ти приходиш з неба,

Землю щоб потішити красою, й знов ідеш до себе.

Не сумую, що час минає, і пора додому.

Через рік, обов’язково, ми побачимося знову!!

Надія Тютікова

Прийшла до нас барвиста осінь

Осінь пензлика взяла,
малювати почала,
в білокорої берізки золотила довгі кіски.
Став багряним колір чуба
в мудрого дідуся-дуба.
Дві сестрички,дві осички
стали жовті, мов лисички.
А довкруг, довкруг травиця
тихо-тихо золотиться.
Ось палахкотять калина,
горобина і шипшина.
Не вгаває щедра осінь,
а малює неба просинь.
Ще — тоненькі павутинки,
сірий дощик і хмаринки…
Пензлик біга без упину —
гарна в осені картина.
(Марія Пономаренко)

            Осінь… Скільки поезії в цьому слові і скільки радості й тихого смутку!

            ЇЇ часто називають замріяною,чудовою,золотою…Адже саме ця пора року заворожує нас своєю красою.

            Осінь в житті кожної людини - це час, коли замислюєшся та підбиваєш підсумки року,що минає..

         Всім нам знайомий цей трепетний настрій, який можна назвати одним словом - ОСІНЬ...

        Та, напевно, найголовнішим атрибутом цієї прекрасної осінньої пори є прагнення до затишку і тепла. В кожної людини є місце, де можна заховатись від вітру та негоди, зігрітися, відпочити душею.

          І дуже приємно, що одне з таких затишних місць - це бібліотека.