неділя, 28 січня 2024 р.

День помирав, як недобитий лебідь,

Ніч перейняла невимовний біль.

Здригнулись зорі в сполотнілім небі

І тихо подали в криваву заметіль. 

Стогнали Крути і молився вітер,

Цілуючи скривавлені сліди:

Вас мало, діти, вас так мало, діти,

Супроти п’яної московської орди. 

В пекучий сніг… Навзнак. Не на коліна.

Заплакав місяць в зоряну блакить.

Всі – як один… Кріпися Україно,

Хоч їхня смерть вовік не відболить.

         Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до бою між українськими військовими курсантами та військами червоної армії під командуванням капітана Муравйова під Крутами.

        29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.

         Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей. Українці затримали росіян на чотири дні, що дало змогу укласти Берестейський мирний договір (Брест-Литовський мирний договір).

        Напередодні відзначення в Україні дня Пам'яті героїв Крут  в бібліотеці представлено перегляд літератури  «Пам’ятаємо про Крути», присвячений далеким подіям на невеликій станції Крути 29 січня 1918 року. Та  перегляд документального фільму «Крути – молода кров» 

        Бій під Крутами  - це героїчна й водночас трагічна подія. Вона знаменувала початок нової епохи національного пробудження  українців, усвідомлення  права жити на власній землі та святого обов’язку – боронити її.

      Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей – найкращих представників українського студентства.


ЦЕ ГОЛОКОСТ – ВСЬОГО ОДНЕ ЛИШ СЛОВО,

ТА ЙОГО СЕНС – ПЕКУЧИЙ БОЛІ ЖАР,

ВБИВАЛИ ВСІХ!.. СТАРОГО І МАЛОГО,

МАЛО ХТО ЖИТТЯ ПОРЯТУВАВ

     Для відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту обрали 27 січня. Саме цього дня у 1945 році війська першого Українського фронту звільнили один із найбільш нацистських таборів смерті — Аушвіц-Біркенау на території Польщі. За оцінками науковців, через нього пройшло 1,3 мільйона людей. Майже усі з них загинули. Зараз Аушвіц став символом нацистських злочинів.

    Голокост - одна з найстрашніших та найжорстокіших сторінок історії людства ХХ сторіччя. За офіційними даними було вбито близько 6 мільйонів євреїв, 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу (загалом в Україні). Як відомо, одразу після окупації України нацисти організували широку мережу гетто, а згодом почали масово знищувати єврейський народ. Один із наймасштабніших розстрілів був у Бабиному Яру в Києві під час Другої світової війни.

        Україна доєдналася до відзначення цієї дати тільки у 2012 році, попри те, що була однією з шести країн-ініціаторів прийняття основного документа. 

        Трагедія єврейського народу в роки Другої світової війни - це скорботний урок для всього людства, застереження про небезпеку расизму, ненависті й нетерпимості, який завжди нагадуватиме про страшні наслідки одержимої ідеології, яку сповідували прихильники фашизму. Через жахи гетто і нацистських таборів смерті пройшла безкінечна кількість чоловіків, жінок, дітей, і лише деяким з них вдалося вижити. Ті, хто лишилися в живих, самим своїм життям несуть нам найважливішу думку: про тріумф людського духу. Вони є живим підтвердженням того, що тиранія, навіть якщо вона виникає, ніколи не святкуватиме перемогу.

       У День скорботи та пам’яті ми схиляємо голови перед тими, чиї життя забрали страшні події тих часів та згадуємо українців, які всіма способами намагалися їм допомогти, і нерідко платили за це своїм життям. Приєднуємося до загальної печалі й прагнемо співчувати болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але вшанування цієї трагічної дати допоможе наступним покоління зберегти пам’ять про неї та не допустити у майбутньому актів геноциду. Будемо пам’ятати.

До цієї дати в бібліотеці представлено книжкову виставку та відбулося покладання квітів.




понеділок, 22 січня 2024 р.

УКРАЇНА — ЄДИНА!

Моя країна — Україна!

У світі кращої нема.

Вона Соборна і єдина,

Моя Вітчизна дорога.

Одна, навіки нероздільна —

Ця рідна серцю сторона.

Ще волелюбна й суверенна —

У війнах вистоїть вона.

Повинні жити українці

Під мирним небом у добрі.

Підуть загарбники-чужинці, 

Здолать їх мусим в боротьбі.

Ольга Калина

      22 січня українці відзначають важливе національне свято – День соборності України. Саме 22 січня 1919 року було проголошено так званий Акт злуки – акт про об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Соборність була надзвичайно важливою, певною мірою символічною, оскільки об’єднання українських земель було давньою заповітною мрією нашого народу. Акт злуки відіграв надзвичайно важливу роль, визначивши на подальше розвиток нашої країни.

    Наймасштабнійший з подібних заходів відбувся 1990 року, коли українці вишикувалися "живим ланцюгом" від Києва до Львова та Івано-Франківська. За різними оцінками, участь у цій акції взяли до трьох мільйонів людей.

       Безспосередньо свято було встановлено за президентства Леоніда Кучми 1999 року. Деякий час, від 30 грудня 2011 року, указом на той час президента України Віктора Януковича День Соборності на офіційному рівні було скасовано і натомість встановлено "День Соборності та Свободи України". Проте 13 листопада 2014 року Президент Петро Порошенко відновив свято новим указом.

    В бібліотеці до цієї дати представлено книжкову виставку  «Соборна мати Україна – одна на всіх ,як оберіг»,та переглянуто документальний фільм «День Соборності»

                 



четвер, 4 січня 2024 р.

Відчиняйте двері ясенові,

бо Різдво ступає на поріг

знак добра, господньої любові

                   у світлі Вифлеємської зорі!                    

Хай це свято лине в кожну хату,

в кожнім серці свій залишить слід

будьте дужі, щирі й багаті

щастя вам і довгих многих літ!

Зі світлим Різдвом вітаю!

Бажаю від краю до краю

Здоров’я та мирного неба.

Хай справи вдаються, як треба.  

Хай світлою буде дорога.

Хай геть оминає тривога.

На серці хай радісно буде.

Хай мир і добро будуть всюди!