Пам'ятай про Крути!

Крути – наша гордість і слава,      

Там соколи юні у вічність пішли.         На клич молодої держави,

Піднялися вірні сини.

Грудьми у нерівному бої,

Спинили червону орду,

З честю впали герої,

За Україну свою.

Михайло Зельман (Лісовий) 

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне. Він тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом Червоної Гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном з київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

В бою під Крутами оборонці української державності отримали переконливу військову перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.

Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Біля станції була написана одна з тих сторінок історії, яка досі надихає активних патріотів та громадських діячів. Ця дата є надзвичайно значущою для української нації, як частина її минулого.

Про події тих далеких років розповідає перегляд літератури «Пам’ятай про Крути". Та перегляд презентації «Бій під Крутами»
             Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна їм слава.

27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

         Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття оонівського документа.

            Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц - Біркенау неподалік польського Освенціма.            Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.

             В бібліотеці до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту підготовлена інформаційна бесіда та презентована книжково-ілюстративна виставка «Невиплакані сльози України». Матеріали виставки – це спогади бувших в’язнів концтаборів та тих, хто під чужими іменами та документами вижив на окупованій нацистами території України в 1941-1944рр. Ці людські свідчення – частина пам’яті народу, тріумф пам’яті над забуттям. Нехай книги спогаду будуть пам’ятником жертв катастрофи – полеглим і живим – і всім, хто ще про них пам’ятає. Також переглянули презентацію на тему: «МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ»

Пройду не раз відомими шляхами,

Де страх в повітрі висне до цих пір,

І хоч усе вже поросло мохами,

Його ніхто забути не зумів.

Це Голокост – всього одне лиш слово,

Та його сенс – пекучий болі жар,

Вбивали всіх!.. старого і малого,

І мало хто життя порятував.

Дивились в вічі, не щеміло серце,

Пуста душа і всі думки пусті,

«Як можеш ти стрілять? Скажи, убивце!

Вони ж прийдуть до тебе уві сні.»

Чи їх вина, що родом із євреїв?

Чи їх вина, що не такі, як всі?

Невже ж і смерть заслужує трофеїв?

І щастя можна віднайти в сльозі?

Постане між думками знову прірва,

Над Яром смерть махне своїм крилом,

Якщо убивства - це є ваша віра,

Тоді скажіть: «Що ви назвете Злом?»

        Пам'ять про Голокост необхідна нам, щоб наші діти ніколи не були жертвами або байдужими спостерігачами проявів ворожнечі. Тепер, коли Голокост відходить у минуле, нинішнє покоління має продовжити естафету пам'яті і відстоювати гідність людини. Темою цього  дня має стати вічна пам'ять і зобов'язання докласти зусиль до недопущення ґеноцидів і злочинів проти людяності. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

« Я, конечно, вернусь – весь в друзьях и мечтах »

(25 січня – 80 років від дня народження
В. Висоцького)

Я не люблю фатального исхода,
От жизни никогда не устаю.
Я не люблю любое время года,
Когда весёлых песен не пою.

Я не люблю холодного цинизма,
В восторженность не верю, и ещё -
Когда чужой мои читает письма,
Заглядывая мне через плечо.

      За 42 роки життя Висоцький написав шість книг, взяв участь у створенні 11 радіоспектаклів, знявся майже в 30 фільмах, у багатьох з них звучать його пiснi, зіграв у 15 спектаклях. Загалом, перу Висоцького належить близько 700 поетичних творів: понад 100 віршів і майже 600 пісень.

           Творчість Висоцького зараховують до бардівської музики, проте сам співак негативно ставився до клубів самодіяльної пісні і бардівського руху взагалі. Деякі критики зазначають, що взагалі творчість Висоцького складно укласти в якісь рамки, настільки унікальна манера виконання і тематика пісень. Це і «блатні» пісні, і балади, і любовна лірика, гумористичні пісні та пісні-казки, а також не менш популярні пісні на політичні теми: часто сатиричні або такі, що містять різку критику існуючого ладу. Деякі пісні нагадували скоріше навіть спектакль одного актора.

         Володимир Висоцький учасник постійної трупи театру Драми і комедії на Таганці. Роль Гамлета вважалася «візитною карткою» актора.

Ним зіграно близько тридцяти ролей у фільмах. Найвідоміша і найулюбленіша роль — Жеглов в телесеріалі «Місце зустрічі змінити не можна».Висоцький брав участь також в озвучуванні одного мультфільму — «Чарівник Смарагдового міста».

        Висоцький писав у власному сьогоденні, але писав для прийдешнього. Можливо, тому його пісні стали народними, а їх окремі рядки – афоризмами. Адже кожен слухач відчував у них «срібні струни» власної душі, відчував виклик і поклик незбагненності...

Сгину я – меня пушинкой ураган сметет с ладони,

И в санях меня галопом повлекут по снегу утром, –

Вы на шаг неторопливый перейдите, мои кони,

Хоть немного, но продлите путь к последнему приюту!

 

 

 

 

 

 

«Соборність рідної землі - основа нації й держави»

  

               День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення цієї ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.

            Ті історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.

 

             Боротьба українського народу за соборність своїх земель – одна із важливих сторінок нашого минулого. Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У ньому ми чуємо слово «собор». Собор душі є у кожного із нас. Берегти його означає слідкувати за своїми думками, діями, вчинками. Одним із головних завдань собору душі є знати і пам’ятати свою історію.

             Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною.

До цієї дати в бібліотеці оформлено книжкову виставку «З Україною в серці» завідуюча бібліотекою ознайомила з тематичною викладкою літератури про часи становлення України як єдиної,соборної держави.

 

 

 

 

 

 

 

Хрещення Господнє

Хай свята водичка
Скропить ваші личка                                 
І окропить ззовні,                        
Щоб були здорові                              

Хай окропить хату,                            
Щоб в ній зла не знати!                             
Скропить всю родину,    
Щоб жила щасливо!
Колись на світанні сам
Христос хрестився
в річці Йордані!

         Ось і прийшло у кожен дім священне і чарівне свято Хрещення Господнє. У цей чудовий і божественний день хочеться побажати всім миру, доброти, чесності і справедливості. Нехай чудо живе у ваших серцях і дарує вам світлу надію на прекрасне майбутнє. Бажаю вам міцного здоров'я, внутрішнього тепла, яке зігріває душу і серце, успіхів у всіх починаннях. Бажаю, щоб у цей світлий день вас оточували рідні, улюблені і близькі люди. Нехай ваші домівки наповняться радістю, сміхом і позитивом.

      Нехай Всевишній освятить ваше серце миром, щастям і здоров'ям. Прекрасного духу, мудрості і терпіння у вашій хаті!

 

 

 

 

Наше улюблене свято –

Старий Новий рік!

      Щедрий вечір - свято Маланки, яке  відмічають напередодні старого Нового року.

     З настанням сутінок по селу ходили ватаги щедрувальників. Серед гуртів переважали парубочі громади ряджених, окремо ходили і гурти дівчат.

Щедрівки близькі до колядок, але в щедрівках відсутні мотиви створення світу. Натомість переважають мотиви одруження, героїчні та оспівується праця. Щедрівки  прославляють загальну щедрість і гостинність.

    Зі Старим Новим роком пов'язано багато звичаїв і традицій.

Його називають Василів день, і вважається, що він має великий вплив на весь наступний рік

    
    Із самого ранку хлопці, набирали  зерна жита, пшениці  і починають засівати. Спочатку власну домівку, потім у родичів, знайомих і сусідів: 

     

  Ой роди, Боже, жито - пшеницю,

  всяку пашницю!

  Добридень! Будьте здорові.

  З Новим роком та Василем!     

  На щастя, на здоров'я,на Новий рік!

         Господарі пригощають посівальників.Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя.

         За народним віруванням, дівчата щастя не приносять - тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.

        Старий новий рік - це  наше рідне свято - незвідане, таємне, казкове незбагненне, неповторне, чарівне.

Зі святом! Зі Старим Новим роком!  

             

Тільки в нашого народу,
Є таке чудове свято,
Щоби через дві неділі,
Новий рік знов зустрічати.     
Будьте ж вдвічі щасливіші,
Ще багатші й здоровіші,
Радості на цілий вік,
Зичить старий новий рік!

 

Сієм, сієм, посіваєм,
Зі Старим Новим роком Вас вітаєм!
Сієм зерном ваговитим
Добрим людям працьовитим,
Не з сівалок, а з долоні,
По долівці, по ослоні,
Посіваєм в кожній хаті,
Будьте радісні, багаті.
Сієм густо, перехрестям
На добробут людям чесним.
Промовляєм з кожним кроком,
З новим щастям, зі Старим Новим роком!

 

 

 

 

 

 

 

 

«Чарівний світ казок Шарля Перро»

     390 років від дня народження (1628-1703)
французького письменника.

Казка – це світ чарівний та незвичний,

Казка – це диво, сповнене краси.

Поринь у казку, це ж бо так цікаво,

Це справді свято, радість для душі.

       
        Шарль Перро є, мабуть, найвідомішим казкарем світу. Народився він у Франції, в місті Парижі 12 січня 1628 року .

Перші казки Шарль почув від прислуги та няні. Полюбив їх з дитинства і навіть дорослим слухав їх з величезним задоволенням.

       Шарль Перро бачив у казках не тільки фантастичні події, а й корисну мораль, завдяки якій казка стає і розважальною і повчає людину одночасно.

Цікаво, що писати казки Шарль Перро почав аж у 68 років. Славу авторові приніс збірник «Казки матусі Гусині».

16 травня 1703 року Шарль Перро пішов з життя.

Йому було лише 75 років.

            Люблять і читають казки Шарля Перро і в нашій бібліотеці доки читають його казки, живе пам'ять про нього. Шарль Перро зумів переповісти те, що чув від няні з дитинства таким чином, що його казками зачитуються не лише діти, а й дорослі.

         На сюжети казок Перро створено опери «Попелюшка», «Замок герцога Синя Борода», балети «Спляча красуня», «Попелюшка», багато фільмів, мультфільмів.

 

            В бібліотеці оформлено перегляд літератури :»Чарівний світ казок Шарля Перро» та переглянуто  мультфільм «Попелюшка».