Стоїть Пророк на знаменитій кручі.
Чоло нахмурив, голову
схилив.
А, може, Бога він за нас молив,
Тому і думи з-під чола
пекучі…
22 травня 1861 року прах
українського Кобзаря було поховано на Чернечій горі біля Канева. Ця подія мала
значний резонанс серед тогочасної української інтелігенції, натомість сама
могила невдовзі стала головним «місцем пам’яті» для всіх національно свідомих
українців.
Висока Чернеча гора над Дніпром-Славутою нам щораз нагадує про цю
заповідану Шевченком дорогу – дорогу Добра, дорогу Любові, дорогу вільної
України! Слава Україні!
В Кирнасівській бібліотеці представлено
книжкову виставку Великому Пророку »Заповіти Кобзаря звучать крізь століття»,з
учнями школи проведено читку віршів,та відбулося покладання квітів до
пам’ятника Т.Г.Шевченку працівниками культури.