«Леся Українка – дочка українського народу»

Це талант наскрізь мужній,

хоч не позбавлений                          

жіночої грації і ніжності…

Її поезія – то

огнисте оскарження того

гніту сваволі, під

яким стогне Україна.

 І. Франко

       25 лютого виповнилося 147 років від дня народження Лесі Українки (1871- 1913) - видатної української поетеси, драматурга, прозаїка, літературного критика, фольклориста, перекладача, громадської та освітньої діячки.  По різному складаються людські долі. Лесина доля була незвичайна. Щедро обдарована талантами, наділена ніжним, чутливим серцем, сповненим палкої любові до людей, поетеса зазнала і великого горя, якого завдала їй хвороба. Але ніщо не могло зламати мужню Лесю Українку, вона вміла тішитися навіть «окрайчиком щастя» серед страждань і болю. Ось такою була наша геніальна поетеса – сильною, принциповою, мужньою, люблячою, ласкавою і чутливою до інших.

        Леся Українка прожила життя сповнене невимовних страждань і гіркоти. Але її творчість звучить оптимістично в ній на повний голос пролунали життєрадісні мотиви, сповнені віри в невичерпні сили народні. Поетеса живе серед нас ,вона не вмерла, а тільки зробила крок у безсмерття: »Ні я жива! Я буду вічно жити! Я маю в серці те що не вмерає!»

      В бібліотеці представлено перегляд літератури :«Леся Українка – дочка українського народу». За допомогою заходів, дітей було ознайомлено з життєвим та творчим шляхом Лесі Українки.

Довго щирими сими словами

До людей промовлятиму я…

 Л.Україна

«Слово наше рідне - слово українське»

Мово моя, непокірна і мила, 
Ти все живеш і дзвениш. 
Скільки рубали у тебе крила, 
Думали не полетиш! 
Скільки тебе заставляли мовчати, 
Скільки палала в вогні! 
Мово моя, ти народом почата, 
Ти у народі живеш і в мені. 
Рідна моя, непокірна і мила, 
Наче гірське джерело, 
Звідки у тебе береться сила, 
Щоб побороти зло?

    21 лютого, по всьому світу відзначається День рідної мови. Це свято було започатковане у 1999 році на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. Воно спрямоване на підтримку мовного та культурного розмаїття.

В Україні Міжнародний день рідної мови відзначається з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської, інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

     Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

    З нагоди дня рідної мови у бібліотеці представлено тематичну полицю "Слово наше рідне-слово українське» яка засвідчує особливості розвитку нашої мови. Та проведено тематичний урок «У ріднім слові цілий світ».

“Героям Небесної Сотні”

                       Не плачте, мамо, я іще живий,                        
Хоча й лежу із кулею у грудях…
А наді мною, юним, молодим
                Схилилися в скорботі люди…                   
Я не помру, ніколи не помру,
Мені в віках залишене безсмертя,
Хоча і вас тепер не обійму
Та я живу у всенароднім серці…

      Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути Українцем і за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.

      Українські Ангели загинули за правду, свободу, незалежність своєї держави, і ціною жертовності показали, що наш український дух є незламним, а народ – нескореним.

       Ми  схиляємс  свої голови перед тими,  хто заплатив  дорогою ціною  за наше майбутнє України –  мужніх і відважних  чоловіків, які  через  боязнь страху,  безневинно пролиту кров до останнього подиху  захищали  Майдан і своєю жертовністю дарували нам  вільну і незалежну державу.

       В бібліотеці до цієї дати проведено інформаційну годину «Герої Небесної Сотні » та представлено перегляд літератури «Герої не вмирають».

 Нехай  світла  і вічна пам’ять  буде героям Майдану.

Вічна  пам’ять  вам  наші герої  України!

 Слава  Україні! Героям Слава!

Прощена неділя з сльозами приходить

Цілющу розмову із серцем заводить

Омиє признанням тунелі душевні

І совість тривожить поривом плачевним.

Простіть мені, Люди! простіть мені діти

Простіть мені щиро, засмучені друзі

Всі помисли й дії на спільній дорозі.

Душа відчуває небачену силу

Надія прощення заходить у груди

Вуста ледь шепочуть прости і ти Боже

 Прости мої сльози з маловір’я пролиті

        Прости всі слова безсоромні й наївні

        Прости пусті мрії без любові Твоєї

        Прости мої дії без смирення й надії

        Прости мої кроки по дорозі сумнівній

Прости мої очі, що у світу в полоні

Прости мої руки, що про хрест забувають

Прости пусті звуки, які слух спокушають

Прости мої сни, що без тебе бувають

Прости мій язик, що бездумно блукає

Прости мене, Боже, вночі промовляю.

У цей славний день я прошу пробачення,
Нехай душа очиститься від гріха,
Хай чудовим буде настрій,
Нехай вас розуміють, цінують, люблять завжди.
Прощена Неділя – світлий день,
Хай не падає на вас смутку тінь,
Нехай удача вас ніколи не покидає,
Хай щастя, як сонечко сяє.

«Ти – вічний біль, Афганістан»

Ти – вічний біль ,Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокішій

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –      

Не всі вернулися сини із тих ночей…

Вже багато літ, як прийшли назад додому,

Та до цих пір чує душа війни оскому,

Та до цих пір  ще стогнуть ночі, ниють рани,

А у снах – «духи» налітають, мов шайтани.

            Не одним сивим пасмом закосичена ця дата - 15 лютого. День, коли в далекому 1989 році закінчилась для народів колишнього  Радянського Союзу  десятирічна кривавиця трагічної війни в Афганістані.  Посивіли до строку юні наречені і молоді дружини, чекання вибілило скроні батьків і коси матерів. І, здається, навіки крейдяний пил і пісок осіли в молодих чубах воїнів-інтернаціоналістів.

Кажуть, що час  - найкращі ліки, хоча роки минають, а пам'ять вперто вертає усіх назад.  

      У афганській епопеї , поряд з іншими, брали участь і наші земляки – кирнасівчани. Через долю багатьох молодих людей пройшла ця війна.

      Пройдуть роки, і ми певні, що імена хлопців, які загинули в Афганістані, не зітруться з пам’яті  прийдешніх поколінь, увійдуть  у безсмертя. Вічна пам'ять полеглим і шана живим, тим, кому всім смертям на зло пощастило повернутись до рідних домівок.

О, Україно! Ніжно пригорни

 Усіх живих своїх синів, як мати,

 Щоб ми уже не бачили війни,

Не чули щоб ніколи звук гармати.

      Афганських подій ніколи і нікому не викреслити з календаря. І скільки б ми не повертались до тих подій, встановлюючи нові і нові факти, змінюючи цифри, все переоцінюючи , істина залишається одна – незмінно житиме пам'ять про Афганістан.

     В бібліотеці до цієї дати проведено бесіду – інформацію на тему: «Ти вічний біль Афганістан» з різними групами читачів, та представлено перегляд матеріалів «Афганістан болить в моїй душі».

«Таємничий світ Жуля Верна.»

Я не можу не працювати.

Праця – це моя життєва функція.

Коли я не працюю, я не відчуваю в собі життя

Ж. Верн

Жюль Габріель Верн народився 8 лютого 1828 в місті Нант (Франція) в сім’ї адвоката.

     У 8 років Жуль Верн почав навчання спочатку в семінарії Сен-Станіслав, а потім в Нантському ліцеї, де він отримав класичну освіту, що включала в себе знання грецької та латини, а також риторику, співи та географію.

     У 1849 році Жуль Верн отримав ступінь ліценціата права, так як батько-адвокат наполягав на отриманні юридичної освіти. Але Жюль Верн не починав адвокатську практику, адже під час навчання почав писати пєси, оповідання, комедії.

      Вперше його п’єса була поставлена в 1850 році, а першим надрукованим твором став роман із серії «Незвичайних подорожей» в 1863 році. З тих пір Верн випробував безліч професій, але не переставав писати.

       10 січня 1857 року Верн одружився з Онориною де Віане, молодою вдовою з двома дітьми. Він з сім’єю мешкав у великому заміському будинку та іноді плавав на яхті.

      Перший роман Жюль Верна приніс йому великий успіх. Надихнувшись позитивними відгуками , письменник продовжив створювати пригодницькі романи, просочені науковими чудесами . Верн постійно подорожував: по США, Середземному морю, об’їздив майже всю Європу. 

       За свою біографію Жюль Верн написав 66 романів, безліч повістей, п’єс. Безліч романів Жюль Верна були екранізовані. Серед відомих його творів — «Таємний острів», «П’ятнадцятирічний капітан», «Подорож до центру Землі», «Із Землі на Місяць», «Діти капітана Гранта», «20000 льє під водою», «Навколо світу за 80 днів» та багато інших.

       В останні роки життя у Верна виникли проблеми зі слухом, сильний діабет вплинув на зір — Жуль Верн майже нічого не бачив.      

       Помер Жуль Верн 24 березня 1905 року.

    Після смерті Жюля Верна залишилась його картотека, що містить понад 20 000 зошитів з відомостями з усіх галузей людських знань. Із 108 наукових передбачень письменника – провидця на сьогодні не справдилось лише 10!.

          Ознайомитись із творчістю письменника можна у нашій книгозбірні. До уваги користувачів тематична поличка творів улюбленого дитячого письменника – фантаста Жуль Верна, перегляд його бібліографії та творчості в Інтернет мережі.

«…Мої читачі…є моїми пасажирами,

І мій обов’язок – дбати про те,

щоб вони повернулися з плавання

 задоволеними…»  Жюль Верн.