«Ти – вічний біль, Афганістан»

Ти – вічний біль ,Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокішій

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –      

Не всі вернулися сини із тих ночей…

Вже багато літ, як прийшли назад додому,

Та до цих пір чує душа війни оскому,

Та до цих пір  ще стогнуть ночі, ниють рани,

А у снах – «духи» налітають, мов шайтани.

            Не одним сивим пасмом закосичена ця дата - 15 лютого. День, коли в далекому 1989 році закінчилась для народів колишнього  Радянського Союзу  десятирічна кривавиця трагічної війни в Афганістані.  Посивіли до строку юні наречені і молоді дружини, чекання вибілило скроні батьків і коси матерів. І, здається, навіки крейдяний пил і пісок осіли в молодих чубах воїнів-інтернаціоналістів.

Кажуть, що час  - найкращі ліки, хоча роки минають, а пам'ять вперто вертає усіх назад.  

      У афганській епопеї , поряд з іншими, брали участь і наші земляки – кирнасівчани. Через долю багатьох молодих людей пройшла ця війна.

      Пройдуть роки, і ми певні, що імена хлопців, які загинули в Афганістані, не зітруться з пам’яті  прийдешніх поколінь, увійдуть  у безсмертя. Вічна пам'ять полеглим і шана живим, тим, кому всім смертям на зло пощастило повернутись до рідних домівок.

О, Україно! Ніжно пригорни

 Усіх живих своїх синів, як мати,

 Щоб ми уже не бачили війни,

Не чули щоб ніколи звук гармати.

      Афганських подій ніколи і нікому не викреслити з календаря. І скільки б ми не повертались до тих подій, встановлюючи нові і нові факти, змінюючи цифри, все переоцінюючи , істина залишається одна – незмінно житиме пам'ять про Афганістан.

     В бібліотеці до цієї дати проведено бесіду – інформацію на тему: «Ти вічний біль Афганістан» з різними групами читачів, та представлено перегляд матеріалів «Афганістан болить в моїй душі».