четвер, 5 липня 2018 р.



3 липня  - 135 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ФРАНЦА КАФКИ (1883-1924), АВСТРІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИК
 "Який дивовижний світ тісниться в моїй голові! Але як мені звільнитися від нього і звільнити його, не розірвавши?"
  Ф. Кафка 
 Кафка Франц, видний представник празької групи німецьких письменників, народився в 1883 р. у Празі в буржуазній єврейській родині. Закінчивши юридичний факультет Празького університету, з 1908 по 1922 р. служив у страховому суспільстві. В 1909 р. у пресі з'явилася його перша розповідь, а через чотири роки вийшов збірник його розповідей «Спостереження». До ранніх творів Кафки ставиться новела «Перетворення», де головним героєм є безмежно самотня людина.
Пізніше проблема самітності ставиться письменником більш конкретно. Другий збірник розповідей «Сільський лікар» (1919) і третій - «Голодарь» (1924)- це єдині книги, що побачили світло при житті Кафки. Однак, незважаючи на те, що про його роботу знав лише дуже вузьке коло професіоналів, Кафка в 1915 р. був визнаний гідним однієї із самих престижних літературних премій Німеччини - премії Фонтані Умираючи, письменник заповів своєму другові й виконувачеві духівниці Максу Броду, празькому видавцеві й письменникові, знищити всі незакінчені й неопубліковані рукописи, але Брід порушив заповіт і в 1925-1926 р. видав три його незакінчених романи: «Америка», «Процес» і «Замок», а в 1931 р.- збірник «На будівництві китайської стіни». У цих творах Кафка пророчо пророкував прийдешні жахи фашизму і майбутні концтабори,і людей позбавлених мислення. Франц Кафка – це спалах яскравої зірки у темному мороці буття.


 


середа, 4 липня 2018 р.



Рідна Україна — мова солов’їна,
Золоте колосся, маки у житах.
Край воріт — калина, верба, яворина,
Храми і світлиці в барвах-рушниках.
Рідна Україна — то душі краплина,
Пісня журавлина у ранковий час.
Рідна Україна — то земля єдина,
Що сходив ногами босими Тарас.
Рідна Україна — пара лебедина,
Озеро бездонне і стрімка ріка,
У саду хатина — біла сорочина,
Стежечка-стежина в зелен-споришах.
Рідна Україна — за столом родина,
Яром-долиною стелиться туман.
Батькова розмова — тиха, вечорова,
Мамина молитва — вічний талісман.

Щиро вітаю Вас з визначним святом — Днем Конституції України!
Бажаю успіхів і плідної праці на благо українського народу. Нехай це свято додасть Вам наснаги і творчих здобутків в ім’я процвітання нашої незалежної Батьківщини.
Від усієї душі зичу Вам міцного здоров’я, довгих років жи
ття, миру та благополуччя, звершення усіх планів заради світлого майбуття рідної України!





«Немає Подвигів забутих»
Нам не забути днів війни…
У нашій пам'яті вони.                        І ті герої незабутні,
Що з нами йдуть
в віки майбутні.
     
     Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам'ять  мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна.
   Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.
    Кожен раз в цей День ми згадуємо… Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми.
   Сьогодні вже мало залишилося у живих тих, хто зі зброєю у руках захищав тоді нашу країну. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше. Та всі, хто здобував Перемогу, навічно залишаться у вдячній пам'яті нащадків, а спомин про них передаватиметься з покоління в покоління.
Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні. Життєписи цих людей – уроки істинної мужності та патріотизму для сучасників.
   Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.
  До дня скорботи та вшанування пам’яті жертв війни в бібліотеці  оформлено календар знаменних та пам’ятних дат«Немає Подвигів забутих» ,та проведено бесіду «22 червня – День скорботи»
     Ніхто не забутий! Ніщо не забуте!
    Вічна пам'ять загиблим! Честь і слава живим героям!