Пам'ятай про Крути!

Крути – наша гордість і слава,      

Там соколи юні у вічність пішли.         На клич молодої держави,

Піднялися вірні сини.

Грудьми у нерівному бої,

Спинили червону орду,

З честю впали герої,

За Україну свою.

Михайло Зельман (Лісовий) 

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне. Він тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом Червоної Гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном з київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків.

В бою під Крутами оборонці української державності отримали переконливу військову перемогу. Наступ ворога було зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.

Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.

Біля станції була написана одна з тих сторінок історії, яка досі надихає активних патріотів та громадських діячів. Ця дата є надзвичайно значущою для української нації, як частина її минулого.

Про події тих далеких років розповідає перегляд літератури «Пам’ятай про Крути". Та перегляд презентації «Бій під Крутами»
             Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна їм слава.