«Журавлем небесним на Вкраїну вернусь»

 Як добре те, що смерті не боюсь я

І не питаю, чи тяжкий мій хрест,               
Що перед вами, судді, не вклонюся…
Народе мій, до тебе я ще верну,
Як в смерті обернуся до життя…

В.Стус.

       Ці слова належать талановитому поету, перекладачу, правозахиснику Василю Стусу, 80-річчя від дня народження якого відзначається 6 січня 2018 року. Як і Тарас Шевченко, Стус прожив 47 років. Як і Кобзар, поневірявся по тюрмах і засланнях. Як і він – був незламним .  

        У своєму слові до сучасника Василь Стус висловив таку думку: «Поет повенен бути людиною. Такою, що, повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється од неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед, а людина – це насамперед добродій. Якби було краще жити, я б віршів не писав, а – робив би коло землі…».

        Але не судилося: майже на двадцять літ радянська влада відірвала Василя Стуса од рідної землі. І тоді Всевишній дарував йому перо Поета. Поета-страдника, поета-борця за рідну землю, за кращу долю свого народу.

        Поетичне слово Стуса – в кращих своїх проявах – енергійне, гранично виразне попри безперечну ускладненість і рафінованість його словника, сповнені внутрішнього вогню, щомиті готового вибухнути.

        Ім’я Стуса увійшло в нашу історію як важливий чинник національного пробудження й самоусвідомлення, стало символом духовної незламності й свободи. На часі глибоке пізнання власне поетичного доробку цього самобутнього митця, і не лише в українському літературному контексті.

        В.Стус - це гордість і слава нашого народу. На прикладі життя і діяльності таких людей, як Василь Стус, будуть виховуватися прийдешні покоління.

        В бібліотеці оформлено тематичну поличку: «Журавлем небесним на Вкраїну вернусь» .Тематична поличка доповнювалась бесідою : «То ж дай мені - дійти і не зотліти», яка розкрила сторінки життя Василя Стуса та його літературну творчість.