3 липня  - 135 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ФРАНЦА КАФКИ (1883-1924), АВСТРІЙСЬКОГО ПИСЬМЕННИК

 "Який дивовижний світ тісниться в моїй голові! Але як мені звільнитися від нього і звільнити його, не розірвавши?"

  Ф. Кафка 

 Кафка Франц, видний представник празької групи німецьких письменників, народився в 1883 р. у Празі в буржуазній єврейській родині. Закінчивши юридичний факультет Празького університету, з 1908 по 1922 р. служив у страховому суспільстві. В 1909 р. у пресі з'явилася його перша розповідь, а через чотири роки вийшов збірник його розповідей «Спостереження». До ранніх творів Кафки ставиться новела «Перетворення», де головним героєм є безмежно самотня людина.

Пізніше проблема самітності ставиться письменником більш конкретно. Другий збірник розповідей «Сільський лікар» (1919) і третій - «Голодарь» (1924)- це єдині книги, що побачили світло при житті Кафки. Однак, незважаючи на те, що про його роботу знав лише дуже вузьке коло професіоналів, Кафка в 1915 р. був визнаний гідним однієї із самих престижних літературних премій Німеччини - премії Фонтані Умираючи, письменник заповів своєму другові й виконувачеві духівниці Максу Броду, празькому видавцеві й письменникові, знищити всі незакінчені й неопубліковані рукописи, але Брід порушив заповіт і в 1925-1926 р. видав три його незакінчених романи: «Америка», «Процес» і «Замок», а в 1931 р.- збірник «На будівництві китайської стіни». У цих творах Кафка пророчо пророкував прийдешні жахи фашизму і майбутні концтабори,і людей позбавлених мислення. Франц Кафка – це спалах яскравої зірки у темному мороці буття.

 

Рідна Україна — мова солов’їна,
Золоте колосся, маки у житах.
Край воріт — калина, верба, яворина,
Храми і світлиці в барвах-рушниках.
Рідна Україна — то душі краплина,
Пісня журавлина у ранковий час.
Рідна Україна — то земля єдина,
Що сходив ногами босими Тарас.
Рідна Україна — пара лебедина,
Озеро бездонне і стрімка ріка,
У саду хатина — біла сорочина,
Стежечка-стежина в зелен-споришах.
Рідна Україна — за столом родина,
Яром-долиною стелиться туман.
Батькова розмова — тиха, вечорова,
Мамина молитва — вічний талісман.

Щиро вітаю Вас з визначним святом — Днем Конституції України!
Бажаю успіхів і плідної праці на благо українського народу. Нехай це свято додасть Вам наснаги і творчих здобутків в ім’я процвітання нашої незалежної Батьківщини.
Від усієї душі зичу Вам міцного здоров’я, довгих років життя, миру та благополуччя, звершення усіх планів заради світлого майбуття рідної України!

«Немає Подвигів забутих»

Нам не забути днів війни…

У нашій пам'яті вони.                        І ті герої незабутні,

Що з нами йдуть

в віки майбутні.

     

     Щороку 22 червня український народ вшановує світлу пам'ять  мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна.

   Горем і болем вона увірвалась в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю.

    Кожен раз в цей День ми згадуємо… Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми.

   Сьогодні вже мало залишилося у живих тих, хто зі зброєю у руках захищав тоді нашу країну. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше. Та всі, хто здобував Перемогу, навічно залишаться у вдячній пам'яті нащадків, а спомин про них передаватиметься з покоління в покоління.

Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні. Життєписи цих людей – уроки істинної мужності та патріотизму для сучасників.

   Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір.

  До дня скорботи та вшанування пам’яті жертв війни в бібліотеці  оформлено календар знаменних та пам’ятних дат«Немає Подвигів забутих» ,та проведено бесіду «22 червня – День скорботи»

     Ніхто не забутий! Ніщо не забуте!

    Вічна пам'ять загиблим! Честь і слава живим героям!

День захисту дітей — чудове свято,
Тут стільки сонця, радості, пісень!
Любові, щирості й тепла багато..             
І це для нас знаменний дуже день.

Яке це щастя — просто в світі жити,
Всміхатись щиро сонечку й хмаркам
І світові чарівному радіти,
І дивуватись росяним квіткам…

Приходить в світ дитя не випадково,
У кожного свій шлях, своя мета.
Прожити вік змістовно і казково
Задача не така уже й проста.

Життя складне і легко не буває,
Та ти людина й це не забувай.
І хай там як негода не кружляє,
А ти з прямого шляху не звертай.
       Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей. Це свято стало символом дитячої щирої радості та надії на майбутнє. Адже саме в дітях ми бачимо здійснення своїх мрій і сподівань, прагнемо, щоб вони росли здоровими та мали усі умови для всебічного розвитку. І наш святий обов’язок дорослих – зробити своїх дітей щасливими не тільки сьогодні, влаштувавши їм якесь свято, а завтра і завжди. Адже наші діти – то майбутнє нашої країни, яке має бути щасливим. І кожна усмішка, кожне сказане ласкаве слово – це великий внесок у щасливе дитинство маленьких українців. 

         Дорогі юні друзі! Від усього серця вітаєм вас з теплим та прекрасним святом. Ви – наш найдорожчий скарб, наша радість і наше майбутнє. Тож наполегливо оволодівайте знаннями, творчо мисліть, розвивайте свої здібності, щоб стати гідним Дуже хочеться, щоб наші діти, діти в усьому світі, щохвилини, щодня були радісними та щасливими.

      Дитинство - це чудова пора сподівань на прекрасне життя та здійснення мрій. громадянином України.

      Зичимо вам, хлопчики та дівчатка, міцного здоров'я, успіхів, радісного та змістовного відпочинку під час літніх канікул!

«Калинові мости»

У Тульчині відбувся ІІІ обласний молодіжний етнофестиваль «Калинові мости», в якому взяли участь творчі колективи, майстри та умільці народних ремесел Вінниччини.

         В рамках фестивалю відбулось: парад вишиванок, огляд світлиць Тульчинської об’єднаної  територіальної громади та  сільських громад району.

 

День Матері

З днем матері тебе вітаю,
Бажаю сонячних хвилин.
В очах дитячих прочитати
Прекрасний часу мірний плин.

Неси звання своє щасливо,
Нехай воно прибавить сил,
Хай посмішка дитяча буде
Важливіша від всіх світил.

Нехай здорові діти будуть,
Тоді щаслива будеш ти.
Бажаю ніжності, любові,
Порозуміння, теплоти

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні - цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99.

Безумовно, День матері - це одне з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства і до своїх останніх днів несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що.

Щастя й краса материнства в усі століття оспівувалися кращими художниками і поетами. І невипадково - від того, наскільки шанована в державі жінка, яка виховує дітей, можна визначити ступінь культури й благополуччя суспільства. Щасливі діти ростуть в дружній родині й під опікою щасливої матері.

В цей день ми від усієї душі вітаємо дорогих мам з їх святом. Хай світлом і добром відгукуються в душах дітей ваші нескінченні турботи, терпіння, любов і відданість.

                           

9 травня – День Перемоги

Чимало свят дарує нам весна,

Як в рідний дім повернення з дороги.

Та є найбільш хвилюючим для нас                    Величне свято Перемоги.

Це свято не затьмариться в віках.

В цей день нестимуть люди завжди квіти,

Не обміліє пам’яті ріка –

В серцях нащадків буде вічно жити…

       Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне з пам’яті людської, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставитися: до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших.                  

Знову Вічний вогонь обпікає серця,
Знову спогад далекий приносить неспокій,
Бо дорогам воєннім немає кінця,
Бо приходять до Вас побратими крізь роки,
Забираючи друзів в останній політ,
Щоб по їхніх стежках вже онуки ходили...
Тільки вічний вогонь об'єднує усіх,
Щоб вклонитися Вам і солдатським могилам.