День помирав, як недобитий
лебідь,
Ніч перейняла невимовний
біль.
Здригнулись зорі в
сполотнілім небі
І тихо подали в криваву
заметіль.
Стогнали Крути і молився
вітер,
Цілуючи скривавлені сліди:
Вас мало, діти, вас так
мало, діти,
Супроти п’яної московської
орди.
В пекучий сніг… Навзнак. Не
на коліна.
Заплакав місяць в зоряну
блакить.
Всі – як один… Кріпися
Україно,
Хоч їхня смерть вовік не
відболить.
Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову
повертаючись до бою між українськими військовими курсантами та військами
червоної армії під командуванням капітана Муравйова під Крутами.
29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських
вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які
мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.
Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до
100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300
людей. Українці затримали росіян на чотири дні, що дало змогу
укласти Берестейський мирний договір (Брест-Литовський мирний
договір).
Напередодні відзначення в Україні дня Пам'яті
героїв Крут в бібліотеці представлено
перегляд літератури «Пам’ятаємо про Крути», присвячений далеким
подіям на невеликій станції Крути 29 січня 1918 року. Та перегляд документального фільму «Крути –
молода кров»
Бій під Крутами - це героїчна й водночас
трагічна подія. Вона знаменувала початок нової епохи національного
пробудження українців, усвідомлення права жити на власній землі та
святого обов’язку – боронити її.
Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей – найкращих представників українського студентства.