Прийшла до нас барвиста осінь

Осінь пензлика взяла,
малювати почала,
в білокорої берізки золотила довгі кіски.
Став багряним колір чуба
в мудрого дідуся-дуба.
Дві сестрички,дві осички
стали жовті, мов лисички.
А довкруг, довкруг травиця
тихо-тихо золотиться.
Ось палахкотять калина,
горобина і шипшина.
Не вгаває щедра осінь,
а малює неба просинь.
Ще — тоненькі павутинки,
сірий дощик і хмаринки…
Пензлик біга без упину —
гарна в осені картина.
(Марія Пономаренко)

            Осінь… Скільки поезії в цьому слові і скільки радості й тихого смутку!

            ЇЇ часто називають замріяною,чудовою,золотою…Адже саме ця пора року заворожує нас своєю красою.

            Осінь в житті кожної людини - це час, коли замислюєшся та підбиваєш підсумки року,що минає..

         Всім нам знайомий цей трепетний настрій, який можна назвати одним словом - ОСІНЬ...

        Та, напевно, найголовнішим атрибутом цієї прекрасної осінньої пори є прагнення до затишку і тепла. В кожної людини є місце, де можна заховатись від вітру та негоди, зігрітися, відпочити душею.

          І дуже приємно, що одне з таких затишних місць - це бібліотека.